В номері газети "Вечірні Черкаси": 2011 №48 від 29 Листопад, 2011, 22:21
Обласну програму «Село Черкащини-2020» називають утопічною
Юлія ФОМІЧОВА
Славнозвісну програму «Село Черкащини-2020» готували рік. Про неї багато говорили, вносили пропозиції, відбувались доопрацювання. Її чекали, як план дій, завдяки якому села Черкащини відродяться, а селяни заживуть, як належить хліборобам-трударям.
Однак прийнятій на останній сесії обласної ради програмі громадськість не зраділа. Навпаки – почала критикувати. Програма, на думку експертів, недоопрацьована. Обласна влада дивується, ад-же, на її думку, програма ледь не досконала.
– Рівень зарплати на селі залишає бажати кращого, недостатня вартість робочої сили не відповідає якості життя, якої заслуговують селяни. У селах Черкащини скоротилася мережа торгівлі, ще більше – мережа надання послуг. 26 сіл Черкащини не мають автобусного сполучення з районними центрами, – зауважує заступник голови Черкаської облдержадміністрації Василь Корнієнко. – Завдяки програмі «Село Черкащини-2020» у рослинництві темпи перевищать 135%, виробництво молока і свиней плануємо наростити майже удвічі, буде збудовано сім сучасних сільськогосподарських комплексів для корів, нові свинокомплекси. Усе це дасть можливість до 2020 року створити 21 тисячу додаткових робочих місць. Буде створено нові переробні підприємства, збудовано більше 300 магазинів, переглянуто мережу маршрутів пасажирських перевезень. Починаючи з цього року, на програму слід виділити 340 мільйонів гривень. Програма істотно покращить життя у сільській місцевості.
Перед тим, як проголосувати за програму, колишній губернатор Володимир Лук'янець запропонував зібрати усіх депутатів, які мають причетність до аграрних питань і які б за три місяці доопрацювали програму. Однак програму прийняли. Чи стане вона рятівним колом для черкаських сіл, з'ясовувала «Вечірка».
– Рівень зарплати на селі залишає бажати кращого, недостатня вартість робочої сили не відповідає якості життя, якої заслуговують селяни. У селах Черкащини скоротилася мережа торгівлі, ще більше – мережа надання послуг. 26 сіл Черкащини не мають автобусного сполучення з районними центрами, – зауважує заступник голови Черкаської облдержадміністрації Василь Корнієнко. – Завдяки програмі «Село Черкащини-2020» у рослинництві темпи перевищать 135%, виробництво молока і свиней плануємо наростити майже удвічі, буде збудовано сім сучасних сільськогосподарських комплексів для корів, нові свинокомплекси. Усе це дасть можливість до 2020 року створити 21 тисячу додаткових робочих місць. Буде створено нові переробні підприємства, збудовано більше 300 магазинів, переглянуто мережу маршрутів пасажирських перевезень. Починаючи з цього року, на програму слід виділити 340 мільйонів гривень. Програма істотно покращить життя у сільській місцевості.
Перед тим, як проголосувати за програму, колишній губернатор Володимир Лук'янець запропонував зібрати усіх депутатів, які мають причетність до аграрних питань і які б за три місяці доопрацювали програму. Однак програму прийняли. Чи стане вона рятівним колом для черкаських сіл, з'ясовувала «Вечірка».
Любов Майборода, депутат Черкаської обласної ради:
– Програма була роздана в день сесії. Вона була витримана в дусі давніх радянських часів, у цьому величезному документі чітко все сказано: скільки яєць в області, скільки птиці, бджіл, скільки ми будемо мати до 2020 року. В особистих господарствах Маньківського району перебуває 83 голови птиці, в 2015 році планується, що їх там буде 61 тисяча 148, в Уманському районі на сьогодні є 31 хутровий збір, у 2015 році їх буде 46, у Смілянському районі 3 007 бджолиних сімей, через три роки їх буде 3301, у Монастирищенському районі – 15 коней, буде 28. На двадцять років розраховано, скільки якому району треба зібрати буряків, однак я хочу сказати: ця величезна статистична робота, зроблена облдержадміністрацією, просто пішла в ящик, адже сільське господарство у нас або фермерське, або приватні господарства, вони давно не є державними, вони розпайовані, приватизовані, і ніхто не може давати їм вказівку, скільки яєць, курей треба виробити. На мою думку, не дивно, що програма саме така. Корнієнко і Тулуб, колишні перші секретарі райкомів партії, розробили програму, яку їх вчили у вищій партійній школі. Те, що вона абсолютно не відповідає вимогам сьогодення, – це цілком очевидно. Мені соромно за те, що на 20-му році незалежності, спекулюючи справді болючими проблемами, які є в селі, створюємо такі програми.
– Програма була роздана в день сесії. Вона була витримана в дусі давніх радянських часів, у цьому величезному документі чітко все сказано: скільки яєць в області, скільки птиці, бджіл, скільки ми будемо мати до 2020 року. В особистих господарствах Маньківського району перебуває 83 голови птиці, в 2015 році планується, що їх там буде 61 тисяча 148, в Уманському районі на сьогодні є 31 хутровий збір, у 2015 році їх буде 46, у Смілянському районі 3 007 бджолиних сімей, через три роки їх буде 3301, у Монастирищенському районі – 15 коней, буде 28. На двадцять років розраховано, скільки якому району треба зібрати буряків, однак я хочу сказати: ця величезна статистична робота, зроблена облдержадміністрацією, просто пішла в ящик, адже сільське господарство у нас або фермерське, або приватні господарства, вони давно не є державними, вони розпайовані, приватизовані, і ніхто не може давати їм вказівку, скільки яєць, курей треба виробити. На мою думку, не дивно, що програма саме така. Корнієнко і Тулуб, колишні перші секретарі райкомів партії, розробили програму, яку їх вчили у вищій партійній школі. Те, що вона абсолютно не відповідає вимогам сьогодення, – це цілком очевидно. Мені соромно за те, що на 20-му році незалежності, спекулюючи справді болючими проблемами, які є в селі, створюємо такі програми.
Вадим Рудишин, начальник управління агро-промислового комплексу Черкаської облдержадміністрації:
– Необхідність розробки програми «Село Черкащини-2020» викликана низкою надзвичайно актуальних та важливих проблем, які роками накопичувались, але майже не вирішувалися. У Черкаській області в 824 селах проживає 565 тис. осіб, тобто майже 44 відсотки від усього населення області. Людей пенсійного віку на сільських територіях нараховується 196 тис. осіб, що складає 46 відсотків до загальної чисельності пенсіонерів області та 35 відсотків до наявного населення, яке проживає у селі. Відсоток агро-промислового виробництва у валовому внутрішньому продукті області становить більше 60 відсотків. Область – явний лідер України в аграрному секторі, бо виробляє 10 відсотків сільськогосподарської продукції. Тобто можна сказати, що Черкащина – це аграрна сільська область із надзвичайно високим потенціалом сільськогосподарського виробництва. І дуже прикро, що соціальні аспекти розвитку сіл, зайнятість населення, рівень медичного, побутового обслуговування, рівень освіти та розвитку і підтримання культурних традицій дуже часто залишаються поза увагою. Ми майже всі – вихідці з сіл, тому не маємо ніякого права, щоб не докласти максимум зусиль для того, аби наші села були б тим місцем, куди хотілося поїхати не тільки відпочивати, але й жити.
– Необхідність розробки програми «Село Черкащини-2020» викликана низкою надзвичайно актуальних та важливих проблем, які роками накопичувались, але майже не вирішувалися. У Черкаській області в 824 селах проживає 565 тис. осіб, тобто майже 44 відсотки від усього населення області. Людей пенсійного віку на сільських територіях нараховується 196 тис. осіб, що складає 46 відсотків до загальної чисельності пенсіонерів області та 35 відсотків до наявного населення, яке проживає у селі. Відсоток агро-промислового виробництва у валовому внутрішньому продукті області становить більше 60 відсотків. Область – явний лідер України в аграрному секторі, бо виробляє 10 відсотків сільськогосподарської продукції. Тобто можна сказати, що Черкащина – це аграрна сільська область із надзвичайно високим потенціалом сільськогосподарського виробництва. І дуже прикро, що соціальні аспекти розвитку сіл, зайнятість населення, рівень медичного, побутового обслуговування, рівень освіти та розвитку і підтримання культурних традицій дуже часто залишаються поза увагою. Ми майже всі – вихідці з сіл, тому не маємо ніякого права, щоб не докласти максимум зусиль для того, аби наші села були б тим місцем, куди хотілося поїхати не тільки відпочивати, але й жити.
Микола Котко, сільський голова найбільшого в Черкаській області села Червона Слобода:
– Програма «Село Черкащини-2020» – це залишки соціалізму. Показники нарощування поголів'я худоби та птиці, виписані в програмі, повертають людей до натурального господарства. Свого часу мені доводилося виступати на парламентських слуханнях із питання місцевого самоврядування у Верховній Раді, то я говорив про те, що село – це в першу чергу люди, а не вівці, свині чи кури. Ми фінансуємо три дитячі садочки, маємо дитячі спортивні команди. Які проблеми цікавлять людей? Насамперед комфортні умови проживання, зокрема, забезпечення якісною питною водою. Неподалік Червоної Слободи розташований «Азот», також у нас є Черкаська нафтобаза, яка теж забруднює навколишнє середовище. Мене дивують оці показники нарощування поголів'я худоби, птиці, які вказані в обласній програмі, прийнятій 22 листопада на сесії обласної ради. Це ж повернення до натурального господарства. Тобто влада дає зрозуміти, що людям не слід чекати від держави, наприклад, зростання зарплат, пенсій, а, як кажуть деякі урядовці, брати лопати і вирощувати картоплю тощо. Ця програма – підставляння і Президента, і його команди. Потрібно створювати нормальні умови для проживання жителів. Проблеми селян – це житлове будівництво, потреба його кредитування. На це слід звертати увагу.
– Програма «Село Черкащини-2020» – це залишки соціалізму. Показники нарощування поголів'я худоби та птиці, виписані в програмі, повертають людей до натурального господарства. Свого часу мені доводилося виступати на парламентських слуханнях із питання місцевого самоврядування у Верховній Раді, то я говорив про те, що село – це в першу чергу люди, а не вівці, свині чи кури. Ми фінансуємо три дитячі садочки, маємо дитячі спортивні команди. Які проблеми цікавлять людей? Насамперед комфортні умови проживання, зокрема, забезпечення якісною питною водою. Неподалік Червоної Слободи розташований «Азот», також у нас є Черкаська нафтобаза, яка теж забруднює навколишнє середовище. Мене дивують оці показники нарощування поголів'я худоби, птиці, які вказані в обласній програмі, прийнятій 22 листопада на сесії обласної ради. Це ж повернення до натурального господарства. Тобто влада дає зрозуміти, що людям не слід чекати від держави, наприклад, зростання зарплат, пенсій, а, як кажуть деякі урядовці, брати лопати і вирощувати картоплю тощо. Ця програма – підставляння і Президента, і його команди. Потрібно створювати нормальні умови для проживання жителів. Проблеми селян – це житлове будівництво, потреба його кредитування. На це слід звертати увагу.
Анатолій Рекун, виконавчий директор Агенції регіонального розвитку в Черкаській області «Ресурсний центр АНГО», сертифікований Міжнародною фінансовою корпорацією як консультант із маркетингу та менеджменту:
– На мою думку, документ цей необхідний, але має низький рівень якості, побудований за старою моделлю. Методика, на якій побудована програма, застосовується для побудови короткострокових програм, а програма має довгострокові плани до 2020 року. Програма не враховує спільне бачення майбутнього і плану дій громад області, і тому належить до псевдопрограм, таких, які не спираються на підтримку сільських громад. Програма не має конкретних цілей, заходів і індикаторів для оцінки, не враховує зміну чинного законодавства. Ми пропонували підготувати програму на відо-мих європейських або міжнародних практиках, упровадити в Програму вирівнювання і забезпечення мінімальних життєвих потреб громадян у віддалених селах, включити в Програму заходи зі стимулювання та активізації внутрішнього потенціалу сільських громад; краще виписати наявні проблеми сільських територій та проаналізувати їхні причини, передбачити в програмі заходи з усунення екологічних проблем і алкоголізму сільських територій, включити в неї заходи з усунення будь-яких бар`єрів для підприємницької та інвестиційної активності в сільській місцевості.
– На мою думку, документ цей необхідний, але має низький рівень якості, побудований за старою моделлю. Методика, на якій побудована програма, застосовується для побудови короткострокових програм, а програма має довгострокові плани до 2020 року. Програма не враховує спільне бачення майбутнього і плану дій громад області, і тому належить до псевдопрограм, таких, які не спираються на підтримку сільських громад. Програма не має конкретних цілей, заходів і індикаторів для оцінки, не враховує зміну чинного законодавства. Ми пропонували підготувати програму на відо-мих європейських або міжнародних практиках, упровадити в Програму вирівнювання і забезпечення мінімальних життєвих потреб громадян у віддалених селах, включити в Програму заходи зі стимулювання та активізації внутрішнього потенціалу сільських громад; краще виписати наявні проблеми сільських територій та проаналізувати їхні причини, передбачити в програмі заходи з усунення екологічних проблем і алкоголізму сільських територій, включити в неї заходи з усунення будь-яких бар`єрів для підприємницької та інвестиційної активності в сільській місцевості.
Юрій Сас, член громадської ради при Черкаській ОДА:
– Громадська рада при Черкаській облдержадміністрації вимагала не виносити на розгляд сесії облради підготовлений проект обласної програми. Його якість була визнана вкрай низькою, а окремі положення викликали якщо не здивування, то обурення експертів. Бюджетна програма – трохи інший жанр. Але і в тому, і в іншому випадку у проект документу закладаються результати статистичних, економічних, екологічних, гуманітарних, соціологічних досліджень. Кожна народна гривня має витрачатись максимально ефективно, прозоро і зрозуміло. Тому кошторис справжньої програми виписаний детально. Гарна програма містить чіткі критерії та показники, звернувшись до яких на будь-якому етапі реалізації програми (стратегії), можна оцінити стан її виконання і успішності. У проекті програми закладені всі кількісні показники, вона максимально конкретна та інноваційна. Що з вищенаведеного є у затвердженій 22 листопада 2011 р. програмі «Село Черкащини-2020»? Майже нічого. Текст програми є зразком невдалої компіляції розрізнених відписок профільних підрозділів, витягнутих із запиленої шафи старих напрацювань, уже чинних програм, цитат із нормативних документів. На 75% мінімум текст складається з констатації фактів та рапортів про досягнення. Тоді як Програма має зазирати в майбутнє.
– Громадська рада при Черкаській облдержадміністрації вимагала не виносити на розгляд сесії облради підготовлений проект обласної програми. Його якість була визнана вкрай низькою, а окремі положення викликали якщо не здивування, то обурення експертів. Бюджетна програма – трохи інший жанр. Але і в тому, і в іншому випадку у проект документу закладаються результати статистичних, економічних, екологічних, гуманітарних, соціологічних досліджень. Кожна народна гривня має витрачатись максимально ефективно, прозоро і зрозуміло. Тому кошторис справжньої програми виписаний детально. Гарна програма містить чіткі критерії та показники, звернувшись до яких на будь-якому етапі реалізації програми (стратегії), можна оцінити стан її виконання і успішності. У проекті програми закладені всі кількісні показники, вона максимально конкретна та інноваційна. Що з вищенаведеного є у затвердженій 22 листопада 2011 р. програмі «Село Черкащини-2020»? Майже нічого. Текст програми є зразком невдалої компіляції розрізнених відписок профільних підрозділів, витягнутих із запиленої шафи старих напрацювань, уже чинних програм, цитат із нормативних документів. На 75% мінімум текст складається з констатації фактів та рапортів про досягнення. Тоді як Програма має зазирати в майбутнє.
Немає коментарів:
Дописати коментар