ГРОМАДСЬКА ЕКСПЕРТИЗА
проекту програми "Село Черкащини 2020"
1. Передумови проведення громадської експертизи
2. Експертна група
3. Мета та завдання громадської експертизи
4. Основне призначення проекту програми "Село Черкащини 2020"
5. Загальна оцінка методології формування проекту програми.
5.1. Оцінка визначення основних проблем проекту програми.
5.2. Оцінка формулювання мети та завдань проекту програми.
5.3. Оцінка окремих розділів проекту програми.
5.4. Оцінка пункту "Формування бюджету та фінансове забезпечення виконання програми".
6. Оцінка результатів - показників діяльності проекту програми "Село Черкащини 2020".
7. Рекомендації щодо покращення проекту програми.
1. ПЕРЕДУМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Передумови проведення громадської експертизи проекту програми "Село Черкащини 2020" можна розділити на нормативно-правові, організаційні та проектні.
До нормативно-правових передумов проведення громадської експертизи слід віднести:
– Конституцію України (ст. 38);
– Постанову Кабінету Міністрів України №976 від 05.11.2008 р.;
– Закон України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 р. (ст. 6).
Організаційною передумовою проведення громадської експертизи проекту програми стало формування Черкаської громадської ради при обласній державній адміністрації та формування відповідної комісії, що займається в т.ч. і питаннями розвитку села.
Проектними передумовами проведення громадської експертизи стали:
– низькій рівень якості програм Черкащини та проекту програми "Село Черкащини 2020" зокрема;
– висока потреба області в узгоджених діях всіх зацікавлених учасників в напрямку покращення рівня життя сільських мешканців області;
– зацікавленість інститутів громадянського суспільства області в розробці якісної програми розвитку села.
2. ЕКСПЕРТНА ГРУПА
Експертна група:
1. А.І. Рекун – виконавчий директор Агенції регіонального розвитку в Черкаській обл. "Ресурсний центр АНГО", сертифікований Міжнародною Фінансовою Корпорацією (МФК) як консультант з маркетингу та менеджменту, програмою "Джуніор Ечівмент" як тренер з прикладної економіки та проектом ЄС "Підтримка сталого регіонального розвитку" як консультант з оцінки інвестицій.
2. М.І. Євтушенко – голова Правління Агенції сільського розвитку, сертифікована як фахівець з економічного розвитку громади університетом ім. Саймона Фрейзера (Британська Колумбія, Канада) та університетом Конкордія (Монреаль, Канада).
3. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Метою громадської експертизи проекту програми "Село Черкащини 2020" є виявлення існуючих невідповідностей проекту програми та підготовка за результатами експертизи пропозицій з покращення рівня якості проекту програми.
Завданнями проведення експертизи є:
– аналіз та оцінка методології формування проекту програми;
– оцінка визначення основних проблем проекту програми;
– оцінка формулювання мети та завдань проекту програми;
– оцінка обраних методів аналізу проекту програми;
– оцінка розділів проекту програми;
– оцінка результатів проекту програми;
– підготовка рекомендацій щодо покращення проекту програми.
4. ОСНОВНІ ПРИЗНАЧЕННЯ ПРОЕКТУ ПРОГРАМИ "СЕЛО ЧЕРКАЩИНИ 2020"
Проект "Село Черкащини 2020" є спробою органів виконавчої влади області підготувати комплексний документ розвитку сільської території області на довгострокову перспективу.
Програма, в першу чергу, покликана відповісти на питання, КУДИ рухатися та ЩО планується досягти в довгостроковій перспективі.
Успішність програми залежить від узгодженості позицій всіх зацікавлених учасників: обласної, районних та сільських рад, органів виконавчої влади області, підприємницьких структур та громадськості.
Отже, Програма в першу чергу мала б стати узгодженим документом, умовним договором між місцевою владою (обласною, районною, адміністраціями), між громадами сіл, сільськими радами, діловими колами, в якому сторони беруть на себе зобов’язання зі спільного розв’язання найбільш значущих проблем, що заважають успішному розвитку села.
Програма "Село Черкащини 2020" має стає узаконеною основою для подальшої розробки:
– середньострокових програм економічного і соціального розвитку, що мають визначати показники видатків державного і місцевих бюджетів, необхідних на наступні періоди для досягнення цілей, здійснення яких триває більше одного бюджетного року.
– щорічних програм економічного та соціального розвитку, що визначають послідовні заходи першочергової реалізації Програми та необхідні для цього витрати, які включаються до проекту бюджету на наступний рік.
Програма мала б визначити пріоритетні (стратегічні) напрями створення реальних умов для поліпшення добробуту сільського населення області, вирішення його соціальних проблем на основі підвищення ефективності функціонування регіональної економіки через структурну реорганізацію, більш ефективне використання соціального капіталу, кліматичних, мінерально-сировинних та економічних чинників.
Програма мала б визначити шляхи виходу на нові позиції розвитку сільської території області і, на наш погляд, дати відповіді на такі питання:
– які реальні кроки до подолання існуючої диспропорції економічного розвитку окремих територій області;
– які зміни у світових тенденціях можуть бути сприятливими для розвитку сільської території області і які нові можливості необхідно використати сільським громадам області для досягнення позитивних змін;
– яким повинен бути характер та взаємозв`язок органів виконавчої влади області та району, сільської ради, підприємницьких структур, громадських та релігійних груп, необхідних для виведення сільських громад області на нові рубежі розвитку та як він може бути досягнутий;
– які ресурси слід задіяти для того, щоб активізувати внутрішній потенціал сільських місцевих громад;
– який позитивний досвід інших сіл України та інших країн найкращим чином має бути використаний для розвитку сільських громад області і як його впровадити.
5. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА МЕТОДОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТУ ПРОГРАМИ
Нормативно-правовим забезпеченням складання даної програми мало б бути:
– Концепція державної регіональної політики (Указ Президента України 25 травня 2001 р. №341/2001);
– Про стимулювання розвитку регіонів (Закон України від 8 вересня 2005 р. №2850-IV);
– Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 р. (затв. Постановою КМУ від 21 липня 2006 р. №1001);
– Про затвердження Порядку здійснення моніторингу показників розвитку регіонів, районів, міст республіканського в АРК і обласного значення для визначення територій депресивними (Постанова КМУ від 26 червня 2006 року №860);
– Концепція вдосконалення системи прогнозних і програмних документів з питань соціально-економічного розвитку України (розпорядження КМУ від 4 жовтня 2006 р.).
Світова практика аналізу розвитку конкурентоспроможності регіону оперує такими основними системними показниками:
1) показник (індекс), що визначає рівень життя населення;
2) індекс конкурентоспроможності (продуктивності) регіону;
3) інноваційний індекс;
4) показник (індекс), що відображає рівень інфраструктурного розвитку регіону.
При визначенні рівня життя населення поряд з агрегованим показником також використовують індекс людського розвитку (ІЛР). Індекс людського розвитку вимірює досягнення регіону за трьома напрямками: тривале і здорове життя, знання, гідний рівень життя.
Тривале і здорове життя вимірюється очікуваною тривалістю життя при народженні; знання вимірюються за допомогою комбінації рівня грамотності дорослого населення й охоплення населення у віці від 6 до 24 років всіма трьома рівнями навчання (початковим, середнім і вищим); рівень життя вимірюється за допомогою ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності в доларах США).
В практиці використовується агрегований показник індексу рівня життя населення, який включає:
– показник ВВП на душу населення;
– показник купівельної спроможності;
– показник рівня безробіття;
– субіндекс бідності;
– субіндекс середньої забезпеченості населення житлом;
– показник медичної забезпеченості населення.
Зазвичай у європейській практиці подібні програми зазначають, за допомогою яких основних рушійних сил буде досягатися конкурентоспроможність сільської території області:
1) людського та соціального капіталу;
2) кластерів;
3) наявних підприємств та мереж;
4) інновацій/ місцевих інноваційних систем;
5) управління та інституційного потенціалу;
6) змін в галузевій структурі;
7) покращення інфраструктури;
8) підвищення рівня інтеграції підприємств сільської території;
9) залучення прямих іноземних інвестицій;
10) використання переваг географічного положення;
11) підвищення інвестиційної привабливості.
Що маємо. На жаль, проект програми "Село Черкащини 2020" побудований за старою (так званою сумативною) моделлю побудови подібних програм. Ця модель, на відміну від цілісної моделі, не дає нової якості розвитку, а побудована на існуючих принципах збору матеріалів від різних структурних підрозділів органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Рівень залучення учасників для такої програми низький, рівень задач – широкий, можливості моніторингу програми – виключені.
В проекті програми аналіз за наведеними вище показниками не проводився.
В програмі не проаналізовано, чому існуючі інструменти державної регіональної політики, що застосовувалися в Україні впродовж 20 років, не принесли реального зростання фінансових можливостей села. Більше того, ці ж самі інструменти заплановані до використання і в подальшому.
В програмі не враховуються існуючі ризики та заплановані зміни законодавства України. Програма мала б бути принципово спрямована на стимулювання розвитку соціальних ініціатив і соціальної економіки з виробництва соціальних, культурних, побутових послуг для сільського населення, розв’язання існуючих проблем за рахунок підвищення рівня використання власного різноманітного внутрішнього ресурсного потенціалу сільських громад. Програма слабо залучає інших учасників (підприємців, фермерів, громадські та релігійні організації, ініціативні групи) до прийняття рішень на рівні громад. На жаль, програма базується на існуючій неефективній регіональній політиці, яка не стимулює громади до саморозвитку та не забезпечує прояв місцевої ініціативи.
Проект програми не показує, яким чином будуть подолані існуючі диспропорції в економічному розвитку сільських територій області.
Проект також не дає відповіді на питання, за допомогою яких зазначених вище 11-ти основних рушійних сил буде досягатися конкурентоспроможність сільської території області.
В програмі не проаналізовані основні стратегії збільшення доходу сільських громад області.
В Програмі дуже слабо представлені або зовсім не представлені такі напрямки як:
– впровадження стратегічного планування розвитку сільських населених пунктів області;
– підвищення енергоефективності трозвиток альтернативних джерел енергії;
– розвиток сільського зеленого туризму;
– попередження забруднення сільських територій;
– подолання обмежених умов отримання освіти у сільського населення.
Методологічно цілі та завдання програми логічніше було б розмістити після пункту "Проблеми соціального розвитку села". Серед існуючих проблем розвитку села слід було б виділити 3-5 найбільш важливих та встановити головні причини цих проблем.
Пункт "Аналіз та проблеми соціального розвитку села" логічніше було б представити як "Проблеми соціального розвитку села та їх аналіз". Проблеми, представлені у вступній частині проекту, не узгоджуються з проблемами, представленими у відповідних розділах.
В приведеному аналізі програми порівняння області проводиться тільки з іншими областями України. В той же час, для Черкащини, яка має найкращі чорноземи світу, за умови світової конкуренції і вступу України в СОТ, слід було б проводити порівняння з подібними регіонами, наприклад, європейських країн.
Мета та завдання програми не відповідають загальновизнаним принципам SMART (конкретність, реалістичність, вимірюваність, визначеність у часі та в просторі). Відповідно, в програмі бракує кількісних результатів, що унеможливлює подальший контроль виконання програми.
В програмі відсутній розділ щодо стратегії (механізмів) її реалізації. Також в програмі відсутні показники для моніторингу, за якими можна було б визначити рівень якості реалізації програми.
Також з програми невідомо, хто має її реалізовувати.
5.1. ОЦІНКА ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ ПРОЕКТУ ПРОГРАМИ ТА ЇХ АНАЛІЗУ
Можливо через сумативність програми (формування програми з окремих частин, які слабо між собою пов`язані) окремий розділ з визначення основних проблем в програмі відсутній. Проблеми сільської території області описані у вступній частині та в кожному з розділів програми. Це створює уявлення про програму не як про цільний документ. Так, у вступній частині програми, в основному, представлені проблеми агропромислового комплексу села. При цьому тут відсутні, на наш погляд, такі існуючі проблеми:
– пасивність, недовіра до реформ, розчарування, схильність до крадіжок у селян залишене у спадок від СРС Р;
– неузгодженість інтересів і дій основних учасників, які працюють в напрямку розвитку аграрного сектору області через відсутність регіональної стратегії розвитку галузі;
– низька конкурентоздатність аграрного сектору економіки області через неефективне ведення бізнесу суб`єктами господарювання;
– низька перспективність аграрної галузі для суб`єктів ринку через слабкий розвиток ринкової (збутової, обслуговуючої, фінансової) інфраструктури в сільській місцевості області;
– низьке генетична якість основного поголів’я худоби;
– слабкий розвиток соціальної сфери села через відсутність пошуку небюджетних джерел фінансування та безініціативність органів місцевого самоврядування;
– висока енерговитратність комунальної сфери.
Для аналізу прогнозних показників недостає даних, таких як наприклад, див. таблицю.
| Показники | Оцінка | |
| 2011 р. | 2020 р. | |
| 1. Перспективи росту | | |
| 1.1. Темпи економічного росту | | |
| 1.2. Приріст частки активного населення | | |
| 1.3. Динаміка рівня якості людських ресурсів (мораль, навички (+), рівень соціальних хвороб: алкоголізм, СНІД, наркоманія (-)). | | |
| 1.4. Рівень задоволення життям мешканців в сільських громадах | | |
| 1.5. Фінансовий стан громади: ВВП на душу населення, середній рівень заробітної плати | | |
| 1.6. Динаміка забруднення навколишнього середовища | | |
| 1.7. Рівень культури мешканців сільських громад та їх спільна здатність долати трудності | | |
| 2. Конкурентоспроможність | | |
| 2.1. Рівень продуктивності праці | | |
| 2.2. Рівень інвестиційної активності (обсяг інвестицій, інвестиції в будівництво, рівень відновлення основних фондів) | | |
| 2.3. Рівень обертання коштів в регіоні | | |
| 2.4. Кількість аграрних та промислових підприємств в регіоні (од. на 10 тис. осіб) | | |
| 3. Інфраструктурний розвиток та енергоефективність | | |
| 3.1. Якість доріг | | |
| 3.2. Якість забезпечення електричною енергією | | |
| 3.3. Основні телефонні лінії (на 100 мешканців) | | |
| 3.4. Витрати на теплопостачання | | |
5.2. ОЦІНКА ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ ПРОЕКТУ ПРОГРАМИ
Мета Програми зазначена у вступній частині (стор. 4)
"Мета Програми полягає в формуванні основних засад розвитку сіл, вдосконалення управління соціально-економічним розвитком, забезпечення на умовах самодостатності бюджету позитивних зрушень у соціально-економічному розвитку, життєвого рівня населення та поліпшення якості громадських послуг."
Мета програми виписана нечітко, неконкретно (яких основних засад розвитку сіл, яких позитивних зрушень у соціально-економічному розвитку?), не зрозуміло, чи йдеться про всю область чи про окремі села, немає кількісних орієнтирів для оцінки.
Завдання Програми визначені у вступі (стор. 4). Однак, завдання не мають кількісних показників для виміру. При цьому, навіть серед проблем не зазначена проблема нерівномірності розвитку сільських населених пунктів області. Наприклад, з одного боку ми бачимо життя в громадах с. Червона Слобода, с. Білозір`я, с. Свидівок та с. Косари, а з іншого ми бачимо с. Лубенці, с. Деменці, с. Чубівка, с. Скаржинка та багато інших подібних сіл. Якщо в Програмі не буде стояти питання вирівнювання та подолання депресивності розвитку окремих сільських територій області, то результати впровадження Програми призведуть до того, що рівень між багатими та бідними громадами буде ще вищим, ніж він є зараз.
Також завдання програми слід було б скорегувати, враховуючи впровадження Пенсійної, Земельної та (можливо) Адміністративно-територіально реформи.
Завдання програми не мають конкретних заходів. Тому не зрозуміло, що, кому і коли потрібно робити для реалізації Програми.
5.3. ОЦІНКА РОЗДІЛІВ
Розділ "Розвиток економічної бази" краще було б об`єднати з розділом "Розвиток соціальної інфраструктури" та назвати "Розвиток соціально-економічної бази". Так, наприклад, розвиток торговельно-побутового обслуговування, транспортної інфраструктури та зв’язку, що потрапили до розділу "Розвиток соціальної інфраструктури", в більшій мірі, відноситься до економічної, ніж соціальної бази.
Відповідно, порівняльний аналіз, особливо що стосується продуктивності праці, використання нових технологій, слід проводити із середньозваженим показником країн ЄС.
Слабо в Програмі представлений розвиток підприємництва в сільській місцевості. Він також не має конкретних кількісних результатів впровадження. В програмі багато статистичної інформації і дуже мало аналізу. Зовсім не враховуються регіональні диспропорції розвитку сільських територій області. Вважаємо, що в додатку для кожного із представлених показників слід приводити розбіжності цих показників по окремим районах області, або навіть по найбагатшій і найбіднішій сільській раді кожного району. Тоді картина буде повною. В результати діяльності слід внести порівнювання не тільки з попереднім роком, але і з результатами області, досягнутими в 1991 році. За часів СРСР показники Черкаської області порівнювалися з показниками Хмельницької обл., яка має схожі територією та кількість населення.
Завдання розділу слід конкретизувати, розбивши їх на заходи та встановити показники для моніторингу результатів кожного із заходів.
Розділ "Підвищення якості життя населення", на наш погляд, мав би бути найголовнішим, однак таким в програмі він чомусь не є.
Відомо, що чисельність сільського населення Черкаської області зменшується втричі швидше, ніж міського населення. Відсутність платоспроможного попиту в селах з незначною кількістю мешканців посилює вимирання і деградацію цих сіл. Лише обласна програма цих тенденцій змінити не в силі.
Існують протиріччя в сільських громадах, які на рівні області не можуть бути розв`язані. Наприклад, з одного боку ми бачимо недостатність ресурсів у бюджетах розвитку більшості територіальних громад, сільських органів місцевого самоврядування для здійснення власних і делегованих повноважень та інвестицій у інфраструктуру, а з іншого боку – спостерігаємо значні витрати на утримання невеликих малоефективних сільських рад та значної кількості райдержадміністрацій. Вважаємо, що для ефективного реалізації положень цього розділу потрібна адміністративно-територіальна реформа в державі, що забезпечить укрупнення сільських громад, зменшення кількості районів та перехід їх фінансування безпосередньо з національного бюджету. Відсутність чіткого розподілу повноважень між рівнями, органами та посадовими особами місцевого самоврядування ускладнює управління. На жаль, впровадження змін в медичній галузі без змін адміністративно-територіального устрою призвело лише до погіршення надання медичних послуг в сільській місцевості.
В Програмі відсутнє практичне впровадження заходів та покращення організація управління в сільських населених пунктах. Заходи з такого покращення мали б включати підвищення компетентності керівництва, забезпечення адекватності управлінських рішень, що приймаються, змінам ділового середовища, впровадження навчальних програм, що стимулюють керівництво до управлінських нововведень, впровадження кращих практик, тощо.
Через закритість проекту програми для громадськості з програми випали такі напрямки, як впровадження в сільських громадах здорового способу життя та практик попередження захворювання, забезпечення контролю за забрудненням в сільських громадах, забезпечення громадського порядку, впровадження програм екобезпеки, вивчення можливостей збуту окремих видів сміття (пластикові пет-пляшки) тощо.
5.4. ОЦІНКА ПУНКТУ "ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТУ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ"
В представленій таблиці відсутні такі статті:
– інвестиції у виробництво (хоча в описовій частині мова про них йде);
– стимулювання розвитку підприємництва;
– енергоефективність та альтернативні джерела енергії.
Не зрозуміло, що таке "інші джерела". Слід було б деталізувати витрати кожної із статей, ввівши додатково в кожну статтю хоча б такі дві під-статті: "зарплата та витрати на комунальні послуги"; "розвиток матеріальної бази".
Бажано було представити дану оцінку по кожному з районів області.
6. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ - ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОЕКТУ ПРОГРАМИ "СЕЛО ЧЕРКАЩИНИ 2020"
Як вже зазначалося раніше, неконкретні завдання програми не мають заходів. Напевне тому в програмі відсутні показники, які можна було б промоніторити через певний період часу. Без цього Програма втрачає свій сенс.
Тому для покращення практичної спрямованості програми пропонуємо виписати для кожного із завдань програми перелік заходів та показники для їхнього моніторингу, див. представлену таблицю.
| Завдання | Основні заходи завдання | Результат 2020 р. - показник для моніторингу |
| | | |
Слід також розділити рівні компетенції щодо реалізації основних завдань Програми
7. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ПРОЕКТУ ПРОГРАМИ
7.1. Взяти за основу проектний підхід при складанні програми та реалізації окремих її частин. Програму готувати на існуючих європейських і/або міжнародних практиках розробки подібних програм.
7.2. Здійснити громадське обговорення проекту Програми.
7.3. Краще виписати існуючі проблеми сільських територій та проаналізувати їх причини. Звернути увагу в програмі на заходи з усунення екологічних проблем, наркоманії, алкоголізму сільських територій.
7.4. Краще виписати мету програми. Кожне із завдань розбити на заходи з конкретними результатами.
7.5. Слід узгодити позиції та врахувати думки всіх учасників, які зацікавлені в розвитку села.
7.6. Слід впровадити програму вирівнювання і забезпечення мінімальних життєвих потреб громадян у віддалених селах.
7.7. Слід забезпечити просування Програми. Для цього сформувати позитивний вплив на свідомість громадян і спробувати відносити втрачену довіру (можливо створити цикл обласних радіопередач, підготувати плакати, листівки, лекції).
7.8. В програму слід включити заходи з усунення будь-яких бар`єрів для підприємницької та інвестиційної активності в сільській місцевості.
7.9. Слід включити заходи із стимулювання та активізації внутрішнього потенціалу сільських громад. Для цього можна запропонувати обласний конкурс проектів для тих сільських громад, які підготували свої стратегічні плани розвитку.
7.10. В Програмі слід зазначити за допомогою яких основних рушійних сил буде досягатися конкурентоспроможність сільської території області.
7.11. В програмі мають бути зазначені основні виконавці і розподіл обов`язків між ними.
7.12. В Програму слід було б включити такі напрямки, які дають можливість забезпечити утримання молоді в селах:
– впровадження стратегічного планування розвитку сільських населених пунктів;
– підвищення енергоефективності;
– розвиток сільського зеленого туризму;
– попередження забруднення сільських територій;
– подолання обмежених умов отримання освіти у сільського населення.
7.13. В заходи програми включити показники для моніторингу, за якими можна було б визначити рівень якості реалізації програми.
7.14. Програма має давати відповідь (включати комплекс заходів), яким чином будуть зменшуватися існуючі диспропорції в економічному розвитку сільських територій області.
7.15. Програма має забезпечувати заходи з покращення організації управління в сільських населених пунктах області (сільські та районні ради).
7.16. Для аналізу прогнозних показників сільських територій включити дані, див. таблицю нас тор.7.
7.17. Порівняльний аналіз, слід проводити із середньозваженим показником країн ЄС, наприклад віддачу 1га землі в Польщі чи в країнах ЄС.
7.18. Результати діяльності слід порівнювати не тільки з попереднім роком, але і з результатами області, досягнутими в 1991 році за часів СРСР.
7.19. Прибрати з Програми зайве (дріб`язкову статистичну інформацію та загальні фрази без конкретики).
7.20. Передбачити в Програмі покращення надання адміністративних послуг сільським мешканцям.
7.21. В оцінку пункту "Формування бюджету та фінансове забезпечення виконання програми" включити такі статті:
– інвестиції у виробництво (хоча в описовій частині мова про них йде);
– стимулювання розвитку підприємництва;
– енергоефективність та альтернативні джерела енергії. Деталізувати витрати кожної із статей, ввівши додатково в кожну статтю хоча б такі дві під-статті: "зарплата та витрати на комунальні послуги"; "розвиток матеріальної бази". Дану оцінку по кожному з районів області.
Немає коментарів:
Дописати коментар